Консультпункт

            Для забезпечення єдності та наступності суспільного виховання та виховання дитини в сім'ї, надання психолого-педагогічної допомоги батькам, забезпечення соціалізації дітям, які не відвідують дошкільнийзаклад на базі нашого дошкільного закладу працює Консультативний центр. У Консультативному центрі можна одержати консультації з питань навчання, виховання та розвитку дітей дошкільного віку, знайти відповіді на актуальні питання щодо підготовки дітей до навчання в школі, умов перебування дітей у дошкільному закладі, здійснення навчально-виховного процесу в закладі та практично застосувати їх у вихованні власних дітей, отримати консультації та рекомендації щодо загартовування, профілактики вірусних захворювань та організації здорового харчування дитини, вітамінотерапії та здорового способу життя, питань емоційного розвитку, загального розумового розвитку дитини, розвитку психічних процесів, творчих здібностей,  тощо...

                                            ШАНОВНІ БАТЬКИ!

        Ваша дитина не відвідує дошкільний заклад, але Ви є відповідальними за якісну підготовку дітей до оволодіння життєвою компетентністю. У нашому дошкільному закладі працює Консультативний центр, де Ви зможете отримати відповіді на свої запитання, розвіяти тривоги і сумніви, впевнитись у правильності своїх методів виховання та навчання, скоригувати виховний процес у сім’ї. 

Режим харчування дитини вдома

Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.

Привчайте дитину:перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.

Анкета для батьків

Чи готові ви віддати свою дитину до школи?

Інструкція. Шановні батьки! Якщо ви згодні з нижченаведеними твердженнями, то поставте біля них хрестик.

1. Мені здається, що моя дитина навчатиметься найгірше.
2. Мені здається, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.
3. На мій погляд, чотири уроки – завелике навантаження для маленької дитини.
4. Важко бути впевненим, що вчителі початкових класів добре розуміють дітей.
5. Дитина може спокійно вчитися лише в тому випадку, коли вчителька – її рідна мати.
6. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися читати, писати, рахувати.
7. Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.
8. Боюся навіть думати про те, що моя дитина обходитиметься без денного сну.
9. Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається доросла незнайома людина.
10. Моя дитина ніколи не ходила до дитячого садка і ніколи не розлучалася з мамою.
11. Початкова школа, на мою думку, рідко здатна чого-небудь навчити.
12. Я боюся, що діти глузуватимуть з моєї дитини.
13. Моя дитина значно слабша за своїх однолітків.
14. Боюся, що вчителька не має змоги оцінити успіхи кожної дитини.
15. Моя дитина часто говорить: « Мамо, ми підемо до школи разом!»

  Запишіть свої відповіді до таблиці: якщо ви згодні з твердженням, поставте хрестик біля номера твердження,

якщо не згодні – залиште клітинку порожньою.

Аналіз результатів

- до 4 балів – у вас є підстави оптимістично чекати 1 вересня (ви самі достатньо готові до шкільного життя вашої дитини);

- 5-10 балів – краще заздалегідь підготуйтеся до можливих труднощів;

- 10 балів і більше – було б непогано порадитися з дитячим психологом.

Зверніть увагу, в яких стовпчиках отримано 2 чи 3 хрестики:

1. Варто більше займатися іграми і завданнями, які розвивають пам’ять, увагу, дрібну моторику;
2. Необхідно зауважити, чи вміє ваша дитина спілкуватися з іншими дітьми;
3. Можуть бути труднощі зі здоров’ям дитини, але є ще час для загартування;
4. Є побоювання, що дитина не знайде контакту з учителем: потрібно погратися з дитиною в сюжетно-рольові ігри на шкільну тематику;
5. Дитина дуже прив'язана до матері. Може їй краще буде вчитися в невеличкому класі, або віддати дитину до школи на наступний рік. У будь-якому випадку корисно погратися з дитиною у «школу».

Десять заповідей для мами і тата майбутнього першокласника

• Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).
• Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.
• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
• Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Батькам про грип

Клінічні ознаки грипу 

Головний біль

Біль у м’язах

Біль у горлі

Підвищення температури тіла

Кашель

Нежить, закладання носа

В окремих випадках – блювота і понос

                                    Як можна заразитися вірусом грипу

Від іншої хворої людини повітряно – краплинним, повітряно – пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів)

                                  Як довго є заразним хворий на грип 

Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі  може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються, то до їх зникнення

                                Як попередити зараження грипом

- Уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції

- Обмежити відвідини місць великого скупчення людей

- Часто провітрювати приміщення

- Часто мити руки з милом

- Прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками

- Уникати обіймів, поцілунків і рукостискань

- Прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути

- Якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів

                            Що робити, якщо дитина захворіла на грип

- При перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря

- Залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину до дошкільної установи

- Хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей

- Хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни

- Не допускати контакту хворого із здоровими членами сім’ї, окрім тих, хто доглядає за ним

- Особа, що доглядає за хворим, повинна носити марлеву пов’язку  або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом

- Маска повинна бути одноразовою, яку після зміни потрібно викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою

- Проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу

- Щодня робити вологе прибирання приміщень оселі

- Повітря в приміщеннях повинне бути достатньо вологим

- Мати разові носові серветки і корзину для використання серветок в межах досяжності хворого

- Створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим

- Якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря

- До приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо)

Не слід займатися самолікуванням.

Відповідне медикаментозне лікування   хворому призначає тільки лікар!!! 

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити

негайно звернутися за медичною допомогою

- Прискорене або утруднене дихання

- Синюшність навколо рота, інших шкіряних покровів

- Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носові кровотечі

- Висока температура тіла

- Відмова дитини від пиття

- Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання

- Надмірне збудження дитини або поява судом

- Поява блювоти, частого рідкого стільця

- Скарги дитини на сильний головний біль

- Відсутність сечевипускання або сліз під час плачу

                                                             ЗАГАРТУВАННЯ ДІТЕЙ ВДОМА

Загартовування — один з важливих методів збереження здоров’я дітей. Його проводять з метою пристосування організму до різноманітних впливів зовнішнього середовища.Підґрунтям загартовування є принцип тренування нервових закінчень та кровоносних судин шкіри, слизових оболонок і через них — кровоносних судин та нервової системи. Загартовування передбачає використання водних процедур, сонячних та повітряних ванн у поєднанні із заняттями фізкультурою. Призначаючи ці процедури, необхідно враховувати вік дитини, стан її здоров’я, перенесені раніше захворювання. Правильно загартовувати дитину — означає правильно її виховувати.Загартовування треба починати з раннього віку та продовжувати систематично, безперервно протягом багатьох років, усього життя.

Методи загартовування залежать від індивідуальних особливостей дитини, проте  всі    повинні    виконувати      такі    правила:

- уникати сильних подразників — тривалої дії холодної води, надто низької температури    повітря,    перегрівання    на    сонці;

-  поступово та рівномірно підсилювати дію загартовувальних чинників.

           Найбільш м’яка процедура — обтирання. Спочатку протягом 1—2 тижнів шкіру дитини розтирають сухою м’якою вовняною тканиною, щоб вона трохи порожевіла. Після цього переходять до вологих обтирань тканиною, змоченою водою температури 38 — 40 °С. Обтирання проводять у напрямку від периферії до центру. Обтирають шию, потім груди, руки, ноги, живіт, спину. Всі рухи роблять у напрямку до пупка, а на спині — до хребта. Протягом однієї процедури треба обтерти тіло дитини 2 — 3 рази. Після закінчення обтирання слід розтерти шкіру сухим рушником до появи приємного тепла. Тривалість процедури спочатку становить 1 —2 хв, пізніше — до 3 —5 хв. Початкова температура води — 38—40°С, у подальшому її  знижують      до    26—24°С.

Дітям молодшого віку більше подобається обтирання грубим рушником, змоченим у досить гарячій воді (38 — 40 °С). Неодмінною умовою проведення процедури повинно бути збереження у ванній кімнаті прохолодної температури повітря, аби дитина відчула контраст температур, але без протягів. Під час проведення процедури дитину можна поставити у таз з теплою водою.

           Обливання — інтенсивніша процедура. Починають його водою температури 36 — 34 °С, поступово знижуючи її під час наступних процедур до 24 — 22 °С. Загальне обливання краще проводити після повітряної ванни. Тривалість обливання — від 30 с до 2 хв. Обливати можна з глечика теплої пори року на повітрі, в холодну погоду — у ванні. Треба стежити, щоб вода рівномірно лилася по всьому тілу. Після закінчення процедури дитину слід обтерти до почервоніння шкіри. Перед процедурою тіло повинно бути сухим, теплим, але не спітнілим.

Вплив душу на організм сильніший, ніж обливання. Спочатку використовують воду температури 36 —37 °С, потім-температуру води знижують, як і під час обтирання та обливання. Тривалість процедури спочатку становить 0,5 —1хв,через     3—4 тижні     —до    2хв.

Інтенсивніше діє контрастний душ, який є добрим засобом для тренування серцево-судинної та нервової систем, а також механізмів терморегуляції, підвищення несприйнятливості до інфекцій. Дитину спочатку ставлять під душ за температури води 38—39 °С на 1—2 хв, потім збільшують напір холодної води, знижуючи температуру води в душі до 24 — 22 °С (0,5 хв). Проводять 2—3 такі зміни. Вранці для стимулювання нервової системи процедуру закінчують прохолодною водою. Увечері для зняття збудження та кращого засинання процедуру закінчують гарячою водою. Не слід намагатися знизити температуру води нижче ніж до 20 —18 °С, тому що це призведе до перезбудження нервової системи, посилення діяльності надниркових залоз та виділення ними гормонів, різкої активізації захисно-пристосувальних реакцій, а за умови тривалого та систематичного застосування — до зриву адаптації (процесу пристосування організму до умов, що     змінюються).

            Хорошими засобами для загартовування дітей є “ходіння по воді” протягом 2 — 5 хв, а також гра з водою (місцева ручна ванна). Початкова температура води повинна бути 28 °С, поступово її знижують до кімнатної.

Відомо, що охолодження стоп може зумовити виразну рефлекторну реакцію з боку судин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, що призводить до послаблення її захисної функції. Як наслідок мікроорганізми, що завжди заселяють слизову оболонку носа, зіва і верхніх дихальних шляхів, починають посилено розмножуватися, виділяючи отруйні продукти обміну. Напевно, так і виникає простуда у разі переохолодження ніг. Місцеве загартовування стоп, носоглотки робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку — 25 °С. Тривалість процедури — 10 — 20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв, а потім переходять до ножних    ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.

Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному — вода температури 37 °С, в іншому — 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім — у холодній (15 с). Після 2 — 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.

Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури    води.

            Полоскання горла холодною водою — також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25 — 27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.

         Найефективнішою формою загартовування є купання в річці, озері, морі. Тут все діє в комплексі — і свіже повітря, і сонце, і вода, й рухові вправи (плавання, пірнання).Купання головним чином відіграють роль оздоровчого засобу, проте у деяких випадках використовуються і як лікувальна процедура. Повторювані, правильно проведені, дозовані купання сприяють активізації обміну речовин, фагоцитозу, тренуванню механізмів терморегуляції, діяльності серцево-судинної й нейрогуморальної систем. Підвищується витривалість організму до мінливих чинників    навколишнього    середовища. 

Особливо корисні морські купання. Солі, що містяться у морській воді, стимулюють рефлекторні реакції. Дитина вдихає морське повітря, збагачене озоном. Морські хвилі роблять своєрідний масаж тіла. У ослаблених дітей необхідно проводити попередню підготовку до морських купань у вигляді обтирання, обливання тіла морською водою, поступово знижуючи її температуру. Купання слід починати після відпочинку у затінку. Морські купання використовують для лікування рахіту, золотухи, у дітей із зниженим обміном речовин. Вони протипоказані у разі недостатності кровообігу, недокрів’я, гострих запальних захворювань. Переохолодження під час купання зумовлює погіршення самопочуття — виникає відчуття в’ялості, з’являється головний біль, може бути простуда. Купання рекомендують дітям віком понад 2 роки за температури води, що не нижча ніж 23 °С, а повітря — 25 °С. Тривалість купання спочатку становить 0,5 — 2 хв, поступово її збільшують до 20 хв. Купатися треба не раніше,ніж    через     2год    після    прийому    їжі.

        Чудовою процедурою для дітей є плавання в басейні, особливо прохолодної пори року. Дуже корисні купання у відкритих та закритих басейнах з підігрітою до 24 — 26 °С морською водою.Басейни використовують для гідрокінезіотерапії, включаючи в комплекс терапії лікувальне плавання.

Плавання сприяє росту дитини та її пропорційному розвитку. Горизонтальне положення тіла під час плавання сприяє рівномірному переміщенню крові по судинах, що важливо для функціонування серцево-судинної системи. Безперервне чергування напруження і розслаблення створює умови для розвитку кістково-м’язової системи. Додаткова витрата зусилля на подолання опору води розвиває дихальний апарат та збільшує життєву ємкість легень.У дітей, схильних до ожиріння, під впливом м’язового навантаження поживні речовини не накопичуються у жировому депо, а перетворюються на енергію.

Під час плавання вода обмиває все тіло та очищає шкіру від продуктів виділення. Шкіра стає чистою, еластичною, гладенькою.Фахівці вважають, що оптимальним віком для навчання дитини плаванню є 5 —7 років. Навчати пізніше важче. А прищеплювати дитині любов до води необхідно з раннього віку.

Дуже корисне ходіння босоніж. Привчати до нього дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30 — 40 хв на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.

             Повітряна ванна має м’якшу дію, ніж водні процедури. Повітряні ванни легко переносять навіть ослаблені та хворі діти. Дія повітряних ванн залежить від їх тривалості, температури повітря та площі оголеної поверхні тіла. Приймати повітряні ванни рекомендують на свіжому повітрі, бажано на березі річки або озера, серед зелених насаджень, де немає сильного вітру.

Рекомендують починати за температури, що не нижча ніж 21 °С. Тривалість першої процедури — 5 хв, щоденно її збільшують, доводячи до 2 год. Теплі повітряні ванни не обмежуються у часі, бо виявляють слабкий вплив.

          Важко переоцінити користь сонячних ванн для здоров’я дитини. Сонце  стимулює  процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій.Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінюють процеси обміну в шкірі, стимулюють місцеві захисні імунні механізми. Ця властивість сонячного опромінення широко використовується для лікування деяких захворювань шкіри та слизових оболонок. Під впливом ультрафіолетових променів сонячного спектру в шкірі утворюється вітамін Е. Цей вітамін запобігає розвитку рахіту у дітей або використовується для його лікування, нормалізує співвідношення фосфору та кальцію в крові, сприяє зміцненню кісток. Початкова тривалість сонячної ванни — 5 хв. Щодня її можна збільшувати на 1—2 хв. Для початку дітям достатньо побути у затінку — тут діє розсіяне сонячне опромінення. Після цього можна позагоряти 3 — 5 хв і знову перейти у затінок. Таким чином, комбінуючи повітряні та сонячні ванни, діти звикатимуть до ультрафіолетового опромінення. Місцем, де не буває сонячних опіків і синтезується вітамін Е, є шкіра долонь та стоп. Для захисту очей треба користуватися темними окулярами. На голову слід надягти    білу    шапочку.

Надмірне сонячне опромінення шкідливе для волосся. Окрім того, тривале перебування під прямими сонячними променями може призвести до сонячного удару. Найкращий час для сонячних ванн улітку — від 8-ї до 10-ї та    після    18-ї    години.

           Прогулянки на свіжому повітрі — також ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним,  не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря — добрий    помічник    у    боротьбі    з    інфекцією.

         Слово “баня” походить від латинського “бальнеум”, що означає “вигнати хворобу, біль, смуток”. Отже, основними у банній процедурі  вважалися насамперед її цілющі, оздоровчі властивості. Банний жар — ефективний засіб стимулювання серцевої діяльності, активізації кровообігу; він поліпшує кровопостачання не лише шкіри, але й м’язів, суглобів, спинного та головного мозку, легень, усіх органів. Під час потіння посилюється виділення з організму продуктів обміну, шлаків, отруйних речовин. Щедрий жар прочищає пори, видаляє бруд та змертвілі клітини шкіри. Сприяючи поліпшенню обміну речовин, банні процедури немов оновлюють організм, загартовуючи його. Вони ефективні і для лікування багатьох захворювань, зокрема грипу та простуди. Чудовим лікувальним та профілактичним засобом для дітей є парові ванни, після яких необхідно провести охолоджувальну процедуру (обмивання, обтирання). Зміна короткочасного впливу пари та охолодження — своєрідна гімнастика судин, органів дихання, потовиділення, що загартовує організм, робить його витривалішим до хвороб, здатним легше переносити коливання погоди.

Загартовувальні процедури найефективніші на тлі правильного загальнооздоровчого    режиму,    повноцінного    харчування.