Петрівський ДНЗ "Колосок" Петрівської сільської ради








Батьківський лекторій

        Для Вас, батьки

  

Дякуємо, що Ви вибрали нас!

     Кожна дитина - це унікальний світ! У кожної дитини є  здібності й таланти, яким треба допомогти виявитися й розвитися повною мірою.

Для цього ми використовуємо в нашому дитячому садку ряд методик, що добре зарекомендували себе серед фахівців у дошкіллі. Усі діти

дуже різні, у кожній родині - свої традиції й своє життя. Батьки та всі близькі дитині люди вірять, що їхня дитина дуже здібна, сприйнятлива,

і хочуть, щоб вона одержала гідну дошкільну освіту  й опанувала усіма навичками, які будуть необхідні їй в майбутньому.

       Ви й ми - партнери в навчанні  й вихованні Ваших дітей!

Наш Дитячий Садок було створено, щоб допомогти максимально розкрити й розвити здібності Ваших дітей, дати їм гідну освіту й сформувати потрібні для цього вікового періоду навички, виховати їх порядними людьми. У нашому "Колоску" створені всі умови, щоб малята почували себе затишно й комфортно, як удома.

 

    

     

Дякуємо Вам за те, що розумієте нас.

Анимашки ЦветыАнимашки ЦветыАнимашки Цветы

Картинки по запросу консультація для вихователів в картинках

/Files/images/Linien109.gif

                                                                                Насилля в сімї: шляхи запобігання.

Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає шкоди їх фізичному здоров'ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей-жертв насильства з'являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері...

У правовій базі України визначення насильства, яке є складовою жорстокого поводження з дітьми, представлене Законом України №2789-ІІІ "Про попередження насильства в родині" від 15.11.2001 р. У статті 1 "Визначення термінів" визначено види насильств:

· сексуальне насильство – протиправне зазіхання одного члена родини на статеву недоторканність іншого члена родини, а також дії сексуального характеру стосовно неповнолітнього члена родини. Поняття "сексуальне насильство" містить в собі не лише зґвалтування, а й сексуальні домагання, непристойні пропозиції, а також будь-які образливі дії, що мають сексуальний характер;

· психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією одного члена родини на психіку іншого шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально створюється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе й може заподіюватися або заподіюється шкода психічному здоров’ю;

· економічне насильство – навмисне позбавлення одним членом родини іншого житла, їжі, одягу й іншого майна або засобу, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.

Особливим видом насильства є насильство в сім’ї, яке може поєднувати ознаки всіх вищевказаних видів насильства. Разом із тим, воно є чи не найбільш небезпечним, тим, що має пролонгований характер і тим, що людина переживає насильство з боку того, хто за родинним чи сімейним станом мав би захищати, підтримувати жертву, а не кривдити її. Особливо небезпечний такий вид насильства по відношенню до дітей, оскільки значно деформує особистість дитини та формує озлоблення до оточуючих, стає причиною самогубств.

На основі досвіду роботи з сім’ями та безпосередньо з дітьми можна виділити наступні типи жорстокого поводження з дітьми:

жорстокі фізичні покарання, фізичні знущання, побиття:

- побиття;

- штовхання;

- спроби задушити;

- викручування рук та ін.;

дитина є свідком знущань над іншими членами сім’ї:

- батько б’є чи ґвалтує матір у присутності дітей;

- "погану" дитину фізично карають у присутності "хорошої" дитини;

- дитина є свідком фізичних знущань над іншою людиною, що не є членом її родини та ін.;

сексуальне насильство, інцест:

- гвалтування;

- нав’язування сексуальних стосунків;

- сексуальні дотики/поцілунки;

- інцест (кровозмішення);

- показ порнографії;

- залучення дитини до виготовленні порнографічного продукту та ін.;

використання привілеїв дорослих:

- поводження з дітьми як з рабами чи слугами;

- покарання, поводження, як з підлеглими;

- поводження як зі своєю власністю;

- відмова повідомляти про рішення, що стосуються відвідин та опікунства;

залякування:

- використовування свого росту, розмірів та сили;

- навіювання страху за допомогою розповідей, дій, тестів, поглядів;

- крики, стресогенна поведінка;

- жорстокість щодо інших істот;

погрози:

- кинути дитину;

- самогубства;

- заподіяти фізичної шкоди;

- заподіяти шкоду іншим людям, тваринам, рослинам тощо;

- розлюбити дитину;

- силами зла, що покарають дитину та ін.;

використання громадських установ:

- загроза покарання Богом, судом, міліцією, школою, спецшколою, притулком, родичами та психіатричною лікарнею;

ізоляція:

- контролювання доступу дитини до інших людей: бабці/дідуся, однолітків, братів/сестер, батька/матері, інших людей;

- контролювання перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому;

- контролювання спілкування дитини з друзями;

- закривання дитини у коморі, сараї чи туалеті, чи у будь-якому закритому приміщенні вдома, в школі тощо;

- обмеження спілкування з дитиною, аж до повного ігнорування у спілкуванні;

емоційне насильство:

- приниження;

- використання скарг;

- використання дітей в якості довірених осіб;

- підвищення голосу без вартої на те причини;

- непослідовність;

- присоромлення дитини;

- використання дітей у конфліктах між батьками;

- "торгівельна" поведінка одного з батьків щодо любові до дитини;

економічне насильство:

- незадоволення основних потреб дитини;

- відмова чи зволікання у виплаті аліментів;

- повна відмова дитині в грошах;

- контролювання дитини за допомогою грошей;

- відмова дитині у підтримці;

- використовування дитини як засобу торгу при розлученні;

- нав’язування дитині економічно обмеженого способу проживання без існуючої для цього необхідності;

- примушування дитини важко працювати.

 

 

       Стаючи в сім’ях жертвами насильства, діти нерідко покидають сім’ї, опиняються на вулиці, де можуть стати об’єктами купівлі-продажу. В Україні встановилась досить небезпечна ситуація, пов’язана з поширенням торгівлі людьми, зокрема дітьми. Торгівля дітьми – це складна комплексна проблема, яка, без сумніву, має негативний вплив на неповнолітніх. Потрапивши в ці тенета, дитина стикається з погрозами фізичного, психічного, сексуального насильства, побиттям, зґвалтуванням, а також розбещенням, втягненням у злочинну діяльність, спонуканням до заняття проституцією, залученням до праці на виробництві зі шкідливими умовами, вилученням органів для трансплантації, використанням у жебрацтві тощо. Іноді жорстоке поводження до дітей може виявлятись в фактах продажу дитини самими батьками або іншими членами сім’ї .

Згідно Конвенції ООН про права дитини, яку підписали 189 держав світу, кожна дитина має право на захист від усіх видів сексуальної експлуатації та насильства. Всі держави повинні захищати дітей від сексуальної експлуатації та забезпечувати дітям-жертвам фізичну та психологічну реабілітацію і допомогу в соціальній реінтеграції.

Результати досліджень, проведених здебільшого в розвинених країнах світу, дозволяють стверджувати, що певні характеристики дітей збільшують ризик насилля: вікові, статеві, гендерні, особистісні особливості сім’ї, в якій зростає дитина. Також враховуються характеристики батьків чи опікунів (особистісні, поведінкові, статева приналежність, минулий досвід.).

 

 

 

 

 

Адаптація дитини до умов дитячого садка

         (Консультація для батьків)

Проблема адаптації до умов дитячого садка виникає у будь-якому віці. Для дитини незвичне все: відсутність близьких, незнайомі дорослі, велика кількість дітей, новий розпорядок дня, нове приміщення. Все це вимагає від неї перебудови раніше сформованих форм поведінки. Тому адаптація у всіх проходить по-різному. Причинами важкої адаптації можуть бути:

 

 

 

 

1. Несформованість позитивної установки на відвідування дитячого закладу. Для того, щоб негативні емоції не стали перешкодою для дитини в період адаптації, важливо сформувати в неї позитивне очікування майбутніх змін. Досить часто батьки із співчуттям ставляться до відвідань дитиною дитячого садочка. Внаслідок такого ставлення дитина теж починає страждати, вередує, відмовляється відвідувати дитячий заклад. Іноді батьки залякують дитину відвідуванням садочка. У деяких випадках дитина не має ніяких уявлень про життя в дитячому садку, проте, що там на неї чекає.
2. Несформованість навичок самообслуговування. Інколи батьки, бажаючи заощадити час, поспішають нагодувати, одягнути дитину, стримуючи своїми діями формування необхідних практичних умінь і навичок. Такі діти, потрапляючи до дитячого закладу, почуваються безпорадними та самотніми — вони не можуть самостійно одягатися, користуватися туалетом.
3.Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до відвідування дитячого садка мало спілкувалися з однолітками. У деяких випадках батьки свідомо обмежують спілкування своєї дитини з ровесниками з метою її безпеки. Наслідком цього є недовіра до інших, конфліктність, невміння попросити, невміння зачекати.
4.Значна невідповідність домашнього режиму режимові дитячого закладу. У випадках, коли домашній і садочковий режими кардинально відрізняються в часі та послідовності режимних моментів, дитина в період адаптації до нових умов може відчувати дискомфорт.
5.Період адаптації важкий не тільки для дитини, а й для вихователя, тому батьки повинні позитивно налаштовувати малюка на зустріч із вихователем.
Для полегшення звикання до умов дитячого садка можна принести улюблені іграшки та речі з дому. Це захоплює увагу дитини.
Перша допомога дитині, яка замкнулася, — зняти всі види психологічного тиску, припинити нав'язувати їй пестощі, турботу, свою волю. Треба дочекатися, коли в неї відновиться потреба у спілкуванні з дорослими.

 

 

 

 

 

Пам’ятка для батьків

 

Як допомогти дитині успішно адаптуватися у дитячому садку

 

 

Ваша дитина прийшла до дитячого садочка. Для неї почалося нове життя. Щоб дитина залишалася веселою, товариською, пропонуємо вам декілька рекомендацій.

 

 

1.     Намагайтеся створити в родині дружнє для дитини середовище.

 

2.     Сформулюйте чіткі вимоги до дитини, будьте послідовні в їх постановці. Будьте терплячі.

 

3.     Формуйте навички самообслуговування й особистої гігієни.

 

4.     Заохочуйте ігри вашої дитини з іншими дітьми, розширюйте коло спілкування з дорослими.

 

5.     Коли дитина розмовляє з вами, слухайте її уважно.

 

6.     Якщо ви бачите, що дитина щось робить, спробуйте прокоментувати її дії.

 

7.     Розмовляйте з дитиною короткими фразами, повільно; у розмові називайте якомога більше предметів. Давайте прості, зрозумілі пояснення.

 

8.     Запитуйте в дитини: «Що ти робиш?» Вона відповість вам на запитання про причини своїх дій пізніше.

 

9.     Щодня читайте з дитиною.

 

10. Піклуйтеся про те, щоб у дитини були нові враження від оточення.

 

11. Займайтеся з дитиною спільно творчою діяльністю: грайте, співайте, малюйте...

 

12.  Заохочуйте допитливість.

 

13. Частіше хваліть вашу дитину. Радійте вашій дитині.

 

14. Усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями групи.

 

15. Дайте дитині позитивну перспективу: покажіть, що в дитячому садочку багато діток, іграшок, там буде цікаво і добре.

 

16. Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка.

 

17. Потурбуйтесь про нервову систему сина чи доньки – не залишайте малюка на цілий день з пе6рших днів відвідування дитячого садка.

 

18. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.

 

19. Не підганяйте дитину коли одягаєтеся, розрахувати час – Ваш обов’язок, якщо Ви цю проблему не вирішили – провини дитини у цьому немає.

 

20. Відправляючи маля до садочка, побажайте йому успіхів, скажіть декілька лагідних слів без подібних застережень: «Дивись, поводь себе гарно!»; «Щоб не було зауважень!», тощо.

 

21. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись, згадайте як Вам важко після важкого робочого дня. Коли дитина збуджена і хоче з Вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це Ви не витратите  багато часу.

 

22. Якщо дитина засмутилася, щось її турбує, не наполягайте на пояснені її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

 

23. Пам’ятайте, що навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідне слово. Не лінуйтеся зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денну напругу, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі.

 

 24. Тримайте тісний зв'язок з персоналом групи і будьте певні, що працівники зуміють прийняти Вашу дитину і по материнські дбатимуть про неї

 

      Картинки по запросу режим харчування дитини вдома картинки 

/Files/images/liniya_cvety_s_devochkami.gif

/Files/images/640(1).jpg

/Files/images/169.gif

/Files/images/novyy_risunok_1_12_.bmp.jpg